Діагностична робота. Читання вголос. 2 клас
Чого синичка повеселішала
Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого 7
ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого 16
пенька. І раптом… дзвінко заспівала й здивувалася: 23
-- Чого мені весело? Адже дерева ще чорні, навіть 31
торішнього листячка нема! 34
Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої 42
горобини, де є ще ягоди. Вночі вітер позбивав їх з гілок 53
і тепер вони червоними жаринками горіли на снігу. 61
Синичка поснідала і знову заспівала… 66
-- Чого мені так весело сьогодні? Треба спитати кого - 74
небудь! 75
І вона полетіла на галявину. Там був справжній 83
пташиний базар. Усі дзвінко щебетали, свистіли, 89
тьохкали й кружляли над чорною смужкою посеред 96
білого снігу. 98
Синичка глянула на смужку й зраділа: 104
-- Тепер я знаю, чого мені весело! Сьогодні сонечко 112
піднялося вище, і народилася проталинка. Незабаром 118
весна все заквітчає! 121
Синичка полинула в небо й заспівала найкращу пісеньку. (129 слів) За Юрієм Ярмишем
1. Коли прокинулась синичка?
2. Що здивувало пташину?
3. Чим поснідала синичка?
4. Про що вирішила спитати пташка у кого-небудь?
5. Куди вона полетіла?
6. Що викликало радість у синички?
7. Про що свідчила проталина?
ІІ 1. Чому раділа синичка?
2. Що свідчить про те, що надворі зима?
3. Що свідчить про наближення весни?
4. До якого жанру належить твір?
5. Як автор описав ягідки горобини?
6. Кий рядочок твору передає головну думку твору?
Неслухняна білочка
Жила собі старенька білка, і було в неї три дочки. 10
Старші дві працьовиті були, вже навіть навчилися собі 18
їжу добувати. Та от молодша тільки те й робила, що 28
гралася. Ось уже й літо минуло, осінь прийшла. А 37
молодша білочка ще їжі собі добути не може. 45
Розхвилювалась старенька мати й пішла до мудрої 52
сови поради просити. А дочкам сказала, щоб дверей 60
нікому не відчиняли і самі з дому не йшли. 69
Наймолодша дочка не втрималася і вистрибнула на 76
вулицю. Вона стрибала по купах листя, поки не заблукала. 85
Сіла на пеньок і заплакала. 90
-- Ой, хто це посмів на мене сісти та ще й плакати? 101
Маленька білочка сказала, що вона заблукала і дуже 109
хоче їсти. 111
-- Ти не плач.—сказав пеньок.—А краще піди он 120
до того дерева. Там є багато горіхів. 127
Подякувавши, білочка побігла до дерева і раптом 134
почула чийсь плач. Вона зрозуміла, що це її дупло, а 144
плаче її мамам. Білочка пообіцяла мамі, що завжди її 153
слухатиме. Відтепер мама пишається дочкою. 158
За Софією Лупановою
І1. Скільки дочок було у білочки?
2. Яка донька не вміла добути собі їжу?
3. До кого пішла за порадою мама білка?
4. Що зробила молодша дочка?
5. Хто показав їй ,де є горіхи?
6. Що знайшла білочка на дереві?
7. Що вона пообіцяла мамі?
ІІ 1. До якого жанру належить прочитаний твір?
2. Що непокоїло стару білку?
3. Хто міг дати мудру пораду?
4. Чому заблудилася третя дочка?
5. Яким виявився старий пеньок?
6. За що мама тепер пишається дочкою?
7 Чого вчить нас ця казка?
Серйозне запитання 2
У спекотній Африці жило левенятко, яке дуже 9
полюбляло ставити запитання. Воно було ще зовсім 16
маленьке і багато чого не розуміло, тому і цікавилось 25
всім. Одного разу маленьке левенятко запитало у 32
великої мудрої черепахи: 35
-- Скажи мені, черепахо, як зробити так, щоб можна 43
було подивитися на сонце, і при цьому не боліли очі? 53
Адже кажуть, що на сонці можна побачити якісь плями. 62
Черепаха подумала і відповіла: 66
- А ти сам запропонуй щось цікаве 72
1. Назви дійових осіб цієї казки.
2. Де жило левеня?
3. Чому воно багато запитувало?
4. Про що запитало левеня у черепахи?
5. Що відповіла черепаха?
ІІ 1. Яким було левенятко?
2. Чому черепаха мудра?
3. Чому цей твір можна назвати казкою?
4. Що, на твою думку, запропонує левеня?
Ведмідь і павучок 3
(Українська народна казка) 6
Одного разу після мандрівки по лісу ведмідь заліз у 15
барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, 24
що по його лапі повзе павучок. 30
- Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити? - 39
роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на 44
павучка і хотів було його вбити. 50
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня? 58
- Даруйте, дядьку, я більше не буду, - почав благати 66
павучок ведмедя. – Відпустіть мене, я вам ще в 74
пригоді стану. 76
- Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? -- 83
здивувався старий ведмідь. – Яка може бути з тебе 91
поміч? 92
Але пожалів павучка і відпустив. 97
1. Хто спав у барлозі?
2. Що він побачив, коли прокинувся?
3. Що хотів зробити ведмідь?
4. Що попрохав павучок?
5. Що пообіцяв малий за свою свободу?
6. Що зробив ведмідь?
ІІ 1. Який жанр цього твору?
2. Скільки дійових осіб у творі?
3. Чому роздратувався ведмідь?
4. Чим павучок розчулив ведмедя?